Тема досвіду: «Розвиток навичок читання у молодших школярів»
Адреса досвіду: Харківська область, м.Красноград вул. 19 вересня 119 – А
Автор досвіду: Сотнікова Тетяна Михайлівна, спеціаліст ІІ категорії
Актуальність досвіду: навчити дітей правильного, швидкого, усвідомленого, виразного читання – одна із задач початкового навчання. І ця задача актуальна тому, що читання відіграє велику роль в освіті, вихованні та розвиткові людини.
Читання – це віконце, через яке діти бачать та пізнають світ і самих себе. Вміння та навички читання формуються не тільки як важливий вид мовної та розумової діяльності, але як і складний комплекс вмніть та навичок, який має навчальний характер і використовується учнями при вивченні всіх шкільних предметів, в усіх випадках позакласного та позашкільного життя. Тому необхідна систематична, цілеспрямована робота над розвитком та вдосконаленням навичок швидкого, усвідомленого читання з класу в клас.
Мета: розвивати в учнів навички читання.
Завдання. Впроваджувати й застосовувати такі методики, прийоми, які б сприяли
- удосконаленню навичок правильного, свідомого, виразного і швидкого читання;
- формуванню вдумливого читача, який любить книгу і вміє працювати з нею;
- розширенню, поглибленню знання про навколишній світ;
- розвитоку мовлення і мислення;
- вихованню в учнів системи ціннісних ставлень до себе, до сім’ї та родини, до праці, до природи, до мистецтва, до суспільства та держави.
Проблема розвитку читацьких умінь і навичок, формування читацьких інтересів завжди хвилювала та привертала до себе увагу багатьох вчених, методистів, педагогів-практиків. Зокрема суть процесу читання та його складові розглядали С.П.Логачевська, Д.Б.Ельконін, О.Я.Савченко, І.П.Ґудзик Н.Ф.Скрипченко, О.Н.Хорошковська, В.О.Мартиненко, О.Джежелей, І.Т. Федоренко, В.М. Зайцев, Б.В. Динг, Г. Пінчук та ін.
Н.Ф.Скрипченко та О.Джелелей виокремили читацькі уміння молодших школярів, Н.Ф.Скрипченко, С.І.Дорошенко описали прийоми, методи, види завдань для їх формування.
На практиці можна побачити, що техніка читання у багатьох школярів знаходиться на початковому рівні, темп читання значно нижчий від можливостей учнів. Тому якась певна методика не завжди доречна для всіх учнів класу.
Під час планування уроків обираю елементи методик вищевказаних педагогів-практиків, а саме І.Т.Федоренка, В.М.Зайцева, Б.В.Динга, Г.Пінчука та С.П.Логачевської.
Для того щоб покращити техніку та свідоме читання, використовую в своїй роботі традиційні та нетрадиційні методи роботи. Головне, що починати роботу можна в будь-якому класі, головною умовою повинна бути систематичність.
Формування навички читання – складний процес, і на кожному етапі перед учителем і учнями постають великі задачі.
Перший етап – навчити учнів сприймати на слух (уявляти).
Другий етап – формування навичок навчальної діяльності (під час аналізу слів використовую «фішки» та вчу вимовляти слова с інтонаційним підкресленням кожного звука).
Третій етап – читання складів (кожний урок літературного читання розпочинається з читання таблиці складів).
Четвертий етап – слідкувати за читанням (навчити слідкувати за повільним читанням вчителя очима та пальцем по рядку, щоб аналізувати звукову форму слова та орфографічну).
П’ятий етап – формування та закріплення навички фіксації очей на слові, рядкові з одночасним промовлянням пошепки або вголос.
Шостий етап – сформувати навичку швидкої артикуляції (одночасне читання вчителя та учнів в потрібному для класу темпі з опорою на текст).
Сьомий етап – формування дій контролю за читанням.
Нарешті, заключним етапом формування навички читання для початківців є восьмий етап – розвиток інтересу до читання, книг.
Для розвитку зіркості ока та уважності використовую зорові та слухові диктанти. Завдання для слухових диктантів підбираю за тим же принципом, що і для зорових. Важливо, щоб об’єм речень зростав поступово, щоб вони були доступними за змістом. Підготовку проводжу на уроках російської мови у вигляді вправ «Хвилинка каліграфії» або «П’тихвилинкова розминка» 1-2 рази на тиждень.
Але існують фактори, які гальмують розвиток читацьких навичок – це важкі слова, поганий розвиток артикуляції учнів, неритмічність дихання, швидкість реакції, особливості темпераменту, якість зору. Ці фактори слід враховувати під час планування роботи на уроках, адже читання – навичка набута, яка підлягає подальшому вдосконаленню. Тому необхідно встановлювати фактори, які впливають на швидкість читання та розвивати їх, а інші, що гальмують, усувати.
Я наведу приклади вправ, які взяті з досвіду вчених, педагогів-новаторів, які працюють в цій області. Ці вправи можна творчо використовувати, видозмінювати, комбінувати в залежності від віку та рівня підготовки учнів у класі. З їхньою допомогою можна навчити учнів правильному, швидкому, усвідомленому, виразному читанню.
- Скоромовки (додаток 1)
- Чистомовки (додаток 2)
Виправляють погану дикцію, розвивають фонематичний слух, культуру мови, пам’ять.
- Словникова робота.
Сюди можна віднести роботу з орфографічним словником, тлумачним словником, вибір слів із тексту, які не зрозумілі, маловживані в дитячому мовленні, застарілі форми слів, сучасні, які з’явились нещодавно, почуті по телебаченню, в розмові дорослих. Такі слова можна збирати до «скриньки». Діти самостійно записують їх на картках, приносять для обговорення на уроки російської мови, літературного читання. Потім з цими словами можна скласти речення, або створити життєву ситуацію в класі.
- «Блискавка»
Діти читають у комфортному для них режимі, на максимально граничній швидкості читання про себе та переходять на читання вголос у максимально прискореному режимі під час команди «Блискавка!», читаючи впродовж 20с (на початку) до 2-х хв.. Цей прийом чергування використовується для підвищення верхнього індивідуального діапазону швидкості читання.
- «Губи»
До щільно стислих губ за командою «Читати про себе!», учні прикладають палець лівої руки. Ця вправа використовується з метою чіткого розмежування дітьми читання про себе та читання вголос.
- «Вгадай»
Читання тексту, який перекривається смужками (2, 3, 4 – в залежності від того, як читають діти). Вміння акцентувати сприяє прискоренню читання та поглибленню сприйняття його змісту.
- Групова робота
Поширення речень, відновлення логічної послідовності тексту.
Складання есе на задану або вибрану тему використовується в основному для колективної роботи, тому що успіх групової роботи пов’язаний із самовдосконаленням всіх членів групи.
- Читання в темпі скоромовки
- Читання перед сном (за методикою В.М.Зайцева)
- П’ятихвилинне читання (за методикою В.М.Зайцева)
- Розвиток антиципації (за методикою І.Т.Федоренка, додаток 3)
- Таблиці Шульте (додаток 4)
Таблиці Шульте – це квадрат 20см Х 20см, поділений на 25 квадратів, в якому записані числа від 1 до 25.
Суть цієї вправ полягає в тому, щоб показати олівцем розташування в таблиці чисел зі збільшенням натурального ряду, не переміщуючи погляд за межі центральної клітинки таблиці. Час роботи за таблицею Шульте – 25с. Під час роботи за цими таблицями в учнів розвивається периферичний кут зору та концентрується увага школярів.
- Дидактична гра «Піраміда» (додаток 5)
Перед учнями ставиться завдання: починаючи з верхніх точок, і не зводячи очей з них, намагатись побачити букви і цифри ліворуч та праворуч від точки. У верхній частині пірамідки завдання простіші, а нижня частина передбачає наявність широкого поля читання. Важливість цих вправ полягає в додержанні умови: не відводити очей з точки. У такому випадку вправи стають дуже корисними.
- Вправи на розвиток швидкості зорового сприймання (додаток 6)
На листку паперу в довільному порядку розміщені малюнки (аплікації), що зображують предмети, дібрані відповідно до певних ознак. Наприклад, засоби пересування, знаряддя праці, космічний корабель тощо. Окремо на цьому самому листочку написані слова - назви предметів у стовпчик (що зображені на малюнках). Завдання учневі: по можливості швидко прочитати слова, знайти відповіді до малюнків і вписати номер малюнка у порожній кружечок, що є біля кожного слова.
Можливий і інший варіант: подивившись на малюнок, учень шукає його назву серед даних слів. Якщо в новому тексті, що пропонується для опрацювання в класі, переважають слова - назви ознак, попередню вправу можна використати дещо з ускладненням: до малюнків додати не лише слова - назви відповідних предметів, а й слова - назви ознак, які можна віднести до цих предметів.
Завдання типу "Знайди пару": дається два стовпчики слів, які певним чином співвідносяться між собою. Учневі треба прочитати, знайти пару слів, які необхідно з'єднати рискою (синонімічні або антонімічні пари).
Завдання "Знайти слово за його визначенням".
Подібні завдання легко дозувати за ступенем складності, якщо враховувати індивідуальні особливості школярів та потреби розвитку їхнього мовлення.
Лексичні завдання бажано використовувати постійно й різними способами (на уроках читання, мови, інших предметів). Та коли йдеться про потребу розвитку навички читання, слід частіше пропонувати подібні лексичні вправи для самостійної роботи, обмежуючи час для їх виконання. Оскільки учням майже нічого не треба писати (лише позначити обране слово), робота має виконуватись блискавично (п'ять, десять і більше завдань протягом 1 хв). Обмеження часу принципово важливе й необхідне. Це привчає дітей швидко сприймати зоровий образ слова, інтенсивно думати, розмірковувати над суттю завдання, а не читати механічно.
На основі індивідуальної перевірки вміння читати невідомий текст в кінці 1-го і 2-го класів пересвідчилась, що обрані мною методи та прийоми дають результати (додаток 7).
На сьогодні частина дітей має досить низьку культуру читання. Вони не володіють прийомами смислового аналізу тексту, відчувають складність при виділенні основних його положень, не вміють вибудовувати логічну структуру твору, виділяти його основну думку, не можуть переказати текст. Тож я поставила перед собою мету знайти такі методи і прийоми, які б сприяли формуванню і розвитку навичок читання, а також спрямовували інтерес учнів читати не тільки програмовий матеріал, а й іншу літературу. Крім того, намагаюся формувати особистість, яка не лише споживає, а й примножує культурні цінності.
Діти люблять вчитися, але за умови, коли результати їхньої праці оцінені позитивно. Тільки за умов позитивної оцінки своєї роботи дитина прагне оволодівати знаннями.
Як же створити на уроці умови, щоб кожна дитина відчула радість успіху? Розв’язуючи цю проблему, постійно вдосконалюю і поповнюю новими методами і прийомами свою педагогічну скарбничку. Завжди піклуюсь, щоб кожна дитина відчувала свою особистісність, була зацікавленою навчанням.
До підготовки уроків підходжу з позицій гуманізації і диференціації, будую навчально-виховний процес згідно з пізнавальними інтересами, здібностями дітей, але з обов’язковим забезпеченням якісної освіти. Якісне навчання дитини неможливе без вміння працювати з книжкою. Ми добре знаємо, що з кожним роком навчання дитини в школі, насиченість навчального матеріалу, який повинен засвоїти учень, зростає, як за змістом, так і за обсягом. І якщо учень не володіє навичками швидкого свідомого читання, він не зможе добре опанувати програмовий матеріал.
Для того, щоб успішно розвивати навички швидкого усвідомленого читання, необхідні наступні умови: мотиваційні (що впливають на стійкий позитивний інтерес учнів до читання); організаційні (використання даного досвіду в системі); науково-методичні (забезпечення вчителів, вихователів, батьків методичними знаннями з формування даної навички в системі). Важливо вправи з розвитку навички швидкого усвідомленого читання застосовувати на уроках читання систематично, впроваджувати в навчання інноваційні технології, які підвищують мотивацію учнів до навчання. Але треба пам’ятати про те, що будь-який вид навчальної діяльності повинен бути добре підібраним учителем, бо ефективність будь-якої технології залежить від багатьох факторів: особливостей учнівського колективу; індивідуальних, психо-фізичних, психологічних особливостей учнів; вікових особливостей дітей; тощо.
|