День української писемності     ( 4 клас) 

 Ведучий. 9 листопада день української писемності та мови. Це свято було встановлене Указом Президента України Леоніда Кучми в 1997 році і відзначається щороку на честь українського літописця преподобного Нестора - послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.

 Учень 1.

Синiв і дочок багатъох народiв

Я зустрiчав, якi перетинали

Гiрські й морськi кордони i, на подив,

Багато бачили, багато знали,

Я їх питав із щирою душею:

- Яку ви любите найбiльше мову? —

І всi відповiдали: — Ту, що нею

Спiвала мати колискову.

 Учень 2. Кожна людина, яка поважає себе, країну, мову, не буде калічити своєї мови, бо вихована людина говорить грамотно і красиво, навіть про найбуденніші речі, бо мова не ділиться на святкову і буденну.

 Учень 3. А чи завжди люди вмiли розмовляти? Чи спiлкувалися вони між собою за допомогою мови? Про це можна довiдатись, заглянувши у наше далеке-далеке минуле.

Легенда про виникнення писемності 

Жило на землi плем’я розумних людей. Вмiли вони полювати, готувати їжу на вогнищi. А всi ці знання зберiгали в пам’ятi, а дiтки вчились у батькiв, спостерiгаючи за ними. I жила в цьому племенi сiм’я: мама, тато i донька Ая. Одного разу пiшли тато з Аєю до лiсу i вистежили здоровенного ведмедя. Тато хотiв вполювати звiра, та списа забув удома. Взяв тодi вiн шматок кори i намалював листа дружинi (писати тодi вмiли тiльки так). Мама «прочитала» листа i закричала. Збiглися всi родичі племенi. А жiнка їм пояснила, що її чоловiка хоче ведмідь з’їсти, i показала кожному листа. Всi схопили зброю i кинулись на допомогу. А мисливець, побачивши озброєних родичiв, подумав, що його хочуть убити, i почав утiкати. Бiгав, доки не натрапив по дорозi на старця-мудреця. Почав просити у нього захисту. Коли все з’ясувалося, то люди племенi ще довго смiялися. Та старiйшини задумались i, щоб не було плутанини, вирiшили придумати iнше письмо, щоб легше було тлумачити написане. І придумали лiтери.Не знали, як же назвати всi цi лiтери, а тут перед ними дiвчинка гралася на iм’я Ая. Отож вирішили, що першу літеру назвуть А, а остання буде Я. Згодом були названi всi лiтери.

  Учень 5. Так виникло письмо. З того часу люди почали користуватися не лише усним, а й писемним мовленням. Зараз вам може бути смiшно, але у рукописах грецького iсторика Геродота, який жив ще у V столiттi, є така розповідь. Одного разу скiфи направили персам «лист», який складався з жаби, мишi, птаха та п’яти справжнiх стрiл. Як на вашу думку, що б вiн мiг означати?

      Цей лист означав: «Якщо ви, перси, не навчитеся стрибати по болотах, як жаба, ховатися в норах, як миша, i лiтати, як птах, то ви будете засипанi нашими стрiлами, як тiльки ступите на нашу землю.»

Учень 6.  Багато столiть пройшло, доки люди звикли до письма, доки запам’ятали, що як називається.  Наше слов’янське письмо — знайомі і звичайнi лiтери абетки — пройшло довжелезний шлях, поки дiйшло до нас. 

     На нашу землю ця азбука прийшла тисячу рокiв тому. Увесь час вона змiнювалась, аж поки не стала такою, якою ми сьогоднi й користуємося. Важко навiть сказати, скільки людей протягом столiть доклали зусиль, щоб сьогоднi ми з вами могли читати і писати.

Учень 7.  Поява письма в історії людства не випадкова: писемність виникла з потреби зафіксувати думку, щоб передати її на відстань або прийдешнім поколінням.  Кожен народ ішов своїм шляхом до створення писемності. Та етапи розвитку письма в усіх народів земної кулі приблизно однакові. 

Учень 8. А зараз ми згадаємо історію літописання, яке почалося в Україні дуже давно, майже одночасно з приходом християнства на наші землі.

    Сьогодні імена святих Кирила та Мефодія відомі і шановані у всьому християнському світі. Заслуги цих великих братів в історії культури важко переоцінити. Вони слушно вважали, що писемність є найважливішою складовою частиною культури будь-якого народу.

Учень 9. Кирило розробив і уклав першу упорядковану слов'янську абетку на базі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов'янську звукову систему, чим поклав початок розвитку слов'янської писемності. Одночасно зі створенням абетки було розпочато роботу над перекладом з грецької на слов'янську Євангелія та Псалтиря. Кирило та та Мефодій переклали зі старогрецької мови багато книг, що започаткувало слов'янську літературну мову і книжкову справу. Найдревніша книга, яка дійшла до нас і є написана кирилицею, - Остромирове Євангеліє 1057 року. 

Учень 10. Старі літописи не дійшли до нас в оригіналах, а збереглися в копіях або переробках.  У 1113 році з’явилася славнозвісна праця печерського Нестора "Повість временних літ”.

 (читає про Нестора-літописця).

     Він прийшов до Києво-Печерської лаври сімнадцятилітнім юнаком і назавжди залишився тут, щоб стати не тільки монахом-чорноризцем, а й батьком української історії. Ще застав він тут славетного Феодосія Печерського, йому пощастило на розмову з Великим старцем, і потім він залишив для нащадків образ цього мудрого і чистого чоловіка, який дбав про благо рідної землі і хотів щастя для кожної людини.

     Нестора часто називають літописцем. Це так, він справді вів літопис, але правильніше його називати письменником та істориком. Не просто першим професійним істориком Русі, а батьком усієї нашої історії.

Учень 11  Зачинателем сучасної української літературної мови вважається І. П. Котляревський, а основоположником — Т. Г. Шевченко.

Він так сказав:

 Одна вона у нас така -

Уся співуча і дзвінка,

Уся плакуча і гримуча

Хоч без лаврового вінка.

Учень 12.  

 Як хочеш, друже, шану всюди мати,

Навчися рiдну мову шанувати.

Вона — твоє обличчя, твоя доля.

На це була свята Господня воля.

Конкурс «Здійсни пошук»

Закінчи прислів'я

Слово до слова — ... (зложиться мова).

Лагідне слово — ... (ключ до серця).

На чужий роток — ...(не накинеш платок).

Язик кісток не має, ...(але кістки ламає).

Слово — не горобець, ... (вилетить — не впіймаєш).

Слухай сто разів, ... (а говори раз).

Хто хоче більше знати, ... (треба менше спати).

Шабля ранить голову, а слово — ... (душу).

Від гарних слів... (язик не облізе).

Умієш говорити — ... (умій слухати).

Краще мовчати... (аніж брехати).

Гостре словечко коле (сердечко)

 Отже, словесність - початок усіх наук. Вона джерело, звідки починається струмок, який ширшає, набирає сили і розливається могутньою рікою.
Адже, слово до слова - зложиться мова!..

Українська мова —

Це серця мого подих,

Ти — небесна ласка, ясна височінь.

Ти для мене, мово,

Як ковток повітря.

Ти — моє майбутнє й синя далечінь.

Учень 1.

Синiв і дочок багатъох народiв

Я зустрiчав, якi перетинали

Гiрські й морськi кордони i, на подив,

Багато бачили, багато знали,

Я їх питав із щирою душею:

- Яку ви любите найбiльше мову? —

І всi відповiдали: — Ту, що нею

Спiвала мати колискову.

Учень 2  

 Одна вона у нас така -

Уся співуча і дзвінка,

Уся плакуча і гримуча

Хоч без лаврового вінка.

Учень 3  

 Як хочеш, друже, шану всюди мати,

Навчися рiдну мову шанувати.

Вона — твоє обличчя, твоя доля.

На це була свята Господня воля.